Поиск
Рэп

Рэп

Подписчики: 19 подписчиков
ID: 69550726

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club69550726

Описание

Добавляйте рэп!!!!!

๖ۣۜМир Демиурга Аргоса. Жилые и торговые кварталы.. В королевстве двадцать шесть улиц. Если смотреть на карту, восемь будут по вертикали, восемнадцать — по горизонтали.
Несколько спальных районов, два элитных, район Академии, и Центральный район, где находится Министерство Магии и Колдовства и Замок короля.
Так же по всему городу разбросаны таверны Пьяный дракон и Веселый гном. Содержат каждую из сетей враждующие семейства.

๖ۣۜМир Демиурга Аргоса. Жилые и торговые кварталы.

Продам OPEL Vectra B. Усилитель руля, Корректор фар, Передние эл.стеклоподъемники, Магнитола, Сигнализация, Центральный замок, Титановые диски, иммобилайзер, ABS, акустика, ксенон
ЗАМЕНЕНЫ :
все ремни и ролики, кольца, вкладыши,
масло в двиг.

Продам OPEL Vectra B

˙˙·٠•● ๑۩۞۩๑СКАЛАТ๑۩۞۩๑●•٠·˙. Скалат лучший город!!!!!!!!
Скалат, місто, положене на зах. Поділлі над р. Гнилою, р. ц. Підволочиського району Тернопільської області; 4 300 меш. (1966). Фабрика побутової хімії, харч. комбінат, кукурудзокалібрувальний зав. Відомий з 1569 (як село), 1630 у С. збудовано фортецю; за Австрії й Польщі пов. м. Замок, збудований 1630, відновлений у 18 ст.
Невелике містечко на Тернопільщині, в 36 км від Сатанова та приблизно в 30 км на південний схід від Тернополя. Виходячи з цієї інформації, вирішуйте, яким шляхом добиратись сюди вам найзручніше. Для кам'янчан можу додати, що з міста двічі на день — о 8.15 та по обіді — ходить рейсовий автобус.
Відоме поселення з 1564 р., магдебурзьке право отримало в 1600 p. Дослідник української середньовічної архітектури Орест Мацюк писав про старовинну синагогу в Скалаті, особливостю якої було планування в вигляді літери Т. Чесно кажучи, знайти цю споруду нам не вдалося, а от чотири ошатні башти Скалатського замку видно вже здалеку, коли ви лише під‘їжджаєте до міста і минаєте великий став. Поруч розташовано охайний костел — навряд чи той, про який писав польський «Slownik Geograficzny» у 1880 р. (Там є згадка про мурований Маріяцький храм з 1827 р.) Цей храм підірвали в 1950-х перед візитом в край Микити Хрущова (боялися, аби не гірше — він був тим ще шанувальником архітектури. Скажімо, наказав з чернівецького Єврейського дому позбивати закутих атлантів — бо то символ рабства. Добре, там хоч вчасно схаменулися). Відбудували костел вже за незалежної України.
Католицька парафія тут, до речі, існує ще з 1632 р. До замку можна під‘їхати як центральною дорогою міста, так і звернувши в провулочок… але краще їхати таки центральною трасою. Дорогою зверніть увагу на кілька збережених сецесійних кам‘яничок, в яких розташовані крамниці і кафе «Фортеця» і «Магдебурзьке право».
Отже, замок у Скалаті. Розташована трвердиня у південно-західній частині міста, у заплаві ріки Гнилої. Побудовано його у 1630 р. польским мечником Кшиштофом Віхровським у формі неправильного чотирикутника. На той час замок охороняв під‘їзди до міста, а зараз знаходиться в самому центрі населеного пункту. З півночі та південного сходу оплот міста оточував рів глибиною до 2 метрів, заповнений річковою водою. З двох інших боків доступ до фортеці перекривали болота.
Найдовшою була північна сторона форпосту (92 м), південна і західна мали по 72 метри, найкоротша східна стіна була 63 метри завдовжки. На рогах стояли (і поки ще стоять) п'ятикутні в плані вежі. Можна припускати, що й ставок коло замку відігравав певну рольу обороні замку: принаймні, свідчення про нього є в костельних книгах ще від 1728 року.
Замок постраждав у 1648 та 1651 роках від Хмельниччини: озброєні загони бідноти захопили і зруйнували фортецю.
Під час воєн з турками (1672 р.) фортеця була сильно зруйнована та втратила свої оборонні функції. В кінці XVII ст. новий власник замку Ян Фірлей перебудував його та використовував як своє житло. На замковому дворі, поблизу східної стіни, виростає палац, у північно-східній фортечній стіні з'являється кам'яна в'їздна брама з двома воротами по боках, пишно декорована кам'яним рицарем, вазами і меморіальною дошкою з описом історії замку. Старі вежі теж оновили: два верхніх яруси вимуровали з цегли і обличкували тесаними регулярними блоками вапняку. Стіни замку з усіх боків сягали 6-метрової висоти та двометрової товщини.
В кінці ХІХ ст. на кошти графа Ростовського архітектор Теодор Талевський відреставрував башти замку в неоготичному стилі. Тут потрібно пояснити, що в той час історичні споруди реставрували… гм… скажімо, досить своєрідно. Настільки своєрідно, що англійський мистецтвознавець ХІХ ст. Д. Рескін казав: «Реставрація є найбільш повний вид руйнування, яке може перенести будинок». Реставрували тоді в так званому стилістичному стилі (не сваріть мене за це масло масляне, це не мій термін!), основи якого закл

˙˙·٠•● ๑۩۞۩๑СКАЛАТ๑۩۞۩๑●•٠·˙

We love our Lviv! Our Lviv forever!. Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто галицько-волинський князь Данило Романович і назвав його на честь сина Лева. Однак археологічні дослідження засвідчують, що поселення на місці сучасного Львова (в районі площі Старий Ринок, на території Онуфріївського монастиря, костьолу Яна Хрестителя, а також вул. Вірменської) існувало ще в XII ст., принаймні за 100 років до літописної дати.
Центром давньоруського Львова була сучасна площа Старий Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви.
Вигідне розташування Львова на перехресті найважливіших торгових шляхів того часу зумовило його швидкий економічний розвиток. Місто стало значним центром ремесла і торгівлі. Велику роль відіграло також стратегічне положення Львова в центрі Галицько-Волинського князівства, яке давало змогу швидко перекидати війська на загрозливі напрямки. В умовах майже безперервних війн із сусідніми державами це мало дуже важливе значення.
У 1272 р. князь Лев Данилович переніс столицю князівства з Галича до Львова.
Після захоплення Львова польським королем Казимиром ІІІ Великим у 1349 р. центр міста було перенесено південніше. Нове поселення будувалося за західноєвропейськими зразками: центральна площа, навколо неї житлові квартали і лінія укріплень. Так утворилося серед-містя, або місто серед мурів. Його межі окреслюємо сучасними вулицями Лесі Українки, Підвальною, Братів Рогатинців, пр. Свободи. Площа середмістя становила 36 га, а разом з укріпленнями — 50 га. Це, власне, й було місто.
Система укріплень Львова формувалася майже 300 років. Спочатку, в другій половині XIV ст., вона складалася з муру, рову і валу. Дещо пізніше було додано ще один мур, який дістав назву Низького, на відміну від першого, Високого. До міста можна було увійти через дві брами — Краківську і Галицьку, біля них через рів були перекинуті підйомні мости.
Дуже важливою частиною укріплень був Високий замок, закладений близько 1360 р.
Львів мав надзвичайно велике стратегічне значення як плацдарм Польщі для походів в Україну, Росію, Молдавію. Багатство ж міста притягало погляди завойовників — татар, молдаван, турків та й власної шляхти.
Все це змушувало звертати посилену увагу на зміцнення обороноздатності міста. У 1445 р. завершилося створення системи укріплень: Високий і Низький мури, глибокий рів з водою, котрий захищав місто з півночі, сходу і півдня, внутрішній рів, який знаходився між стінами, могутній оборонний вал, Високий і Низький замки.
Високий мур (8 м висоти, близько 2 м завтовшки) мав 18 (за іншими даними — 17) бойових веж і дві вже згадані брами, кожна з яких була справжнім оборонним комплексом. Усі вежі разом з прилеглою ділянкою муру були закріплені за певним ремісничим цехом. Пізніше були зроблені для пішоходів дві укріплені хвіртки — Єзуїтська і Босацька.
Два мури захищали місто з півночі, сходу і півдня. На західній сто¬роні був тільки один — Високий, тому що з цього боку текла Полтва. У той час це була неширока, але повновода річка з бурхливою течією і болотистими берегами. Суцільне болото, густо поросле лісом і чагарями, простягалося від сучасного пр. Свободи до лінії поштамт-університет і надійно захищало місто. З цього боку було важко підійти навіть піхоті, не кажучи вже про облогові машини й артилерію.
Укріплення Львова розвивалися й далі. Додавалися нові вежі, а в XVI ст. до системи фортифікацій було введено Міський арсенал, котрий прилягав до зовнішнього боку Високого муру.
Розвиток вогнепальної зброї зробив стару систему оборони міст малопридатною. Тому вже у другій половині XVI ст. міські мури починають робити нижчими, але товстішими. Широкого застосування набу¬вають бастіони — земляні укріплення, на яких ставилися гармати.
Використання вогнепальної зброї у вежах старої конструкції було малоефективним. Замкнений простір вежі з вузькими бійницями, розрахованими на стрільбу з лука, сильно звужував поле огляду. Під час стрільби порохові гази наповнювали вежу. Тому з XVII ст. широко за

We love our Lviv! Our Lviv forever!

Ты прикинь!. Срочно продам инкассаторскую машину. Все навороты, зимняя резина, бронированные стёкла и кузов, центральный замок, деньги, три человека внутри. Нет ключей и времени..

Ты прикинь!