Описание
Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) — українська поетеса,
публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. (за даними Надії Миронець 21 липня 1906 року в Іллінському під Москвою)
З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола
поетів-«вісниківців», що об'єднувались довкола редагованого критиком та
публіцистом Д. Донцовим журналу «Вісник». Характерними рисами її поезії в цей
період виступають прагнення активного, дієвого життя, протест проти нудоти
«буденного» існування. Провідною для О. Теліги, як і для інших поетів міжвоєнної
доби, залишається ідея державного самоствердження України («Безсмертне»,
«Племінний день», «Відповідь»). Ліричний герой поетеси — завжди яскрава
особистість, сповнена самодисципліни та почуття обов'язку перед нацією
(«Сучасникам», «Вечірня пісня»). Водночас її лірика сповнена особливого
інтимного колориту, пильної уваги до внутрішнього світу людини.
1938 р. в Роттердамі було вбито голову Проводу ОУН Євгена Коновальця, керівні посади в організації почала займати молодь. Олена Теліга на заклик Олега Ольжича бере участь в утворенні й розбудові Культурної Референтури ОУН. Виконуючи завдання Проводу, в надії на національне визволення й відродження самостійної України, Олена Теліга похідною групою ОУН уже за два тижні після початку війни вирушає до Києва.
Олена, як і інші діячі національно-визвольного руху, була впевнена, що гітлерівська Німеччина звільнить Україну і українці нарешті житимуть у вільній і незалежній державі. Тому похідні групи ОУН входили на українську територію і проголошували незалежність України (30 червня 1941 р.), створювали культурні спілки. У жовтні 1941 року Олена Теліга прибуває до окупованого німцями Києва, очолює Спілку письменників, стає членом Національної Ради ОУН. Недовгий час Теліга редагує літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» – журнал «Литаври».
Та ілюзії щодо визвольної місії німецької армії, на жаль, швидко й трагічно розвіялися: есесівці «полювали» на українських громадсько-політичних діячів так само, як і на комуністів.
На початку січня 1942 р. в окупованому Києві ОУН Мельника переходить до підпільної діяльності. Олена Теліга в той час очолювала Спілку письменників, а за сумісництвом була одним з лідерів ОУН(М). Діяльність «національних банд» (за визначенням німецької розвідки) несла небезпеку новому порядку Третього рейху, тож 9 лютого СД нанесла разючий удар по групі Мельника, заарештувавши двох керівників групи: І. Рогача та О. Телігу, яку німці називали Ядвігою, а очолювану нею Спілку вважали «суто націоналістичною організацією».
Розстріляна нацистами у Бабиному Яру 21 лютого 1942p.
Лише після її трагічної загибелі з'явилися в світ книги її поезії: «Душа на
сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «На чужині» (1947).
