Описание
Етапи сімейних відносин
1. Зефірно-шоколадна фаза або «хімія кохання» (триває приблизно 18 місяців). Коли чоловік і жінка зустрічаються і закохуються одне в одного, у них в організмі виробляються певні гормони, які забарвлюють світ в яскраві кольори. В цей момент голос здається незрівнянним, будь-яка дурість здається дивною. Людина знаходиться в стані наркотичного сп’яніння. У цей період не слід приймати будь-які рішення, тому що дія цього наркотику колись закінчиться і все повернеться на свої місця.
2. Наступна фаза, яка обов’язково настає після першої, коли почуття утихомирюється, це фаза пересичення.
3. Третя фаза називається – огида. Вона обов’язкова для будь-яких довгострокових відносин. На фазі огиди починаються сварки, ніби вам дали лупу і ви концентруєтеся на недоліках, які є у партнера. Найлегший і найгірший вихід з цього – це розлучення. Що поганого? Це те, що ви знову вступаєте в зефірно-шоколадну фазу з іншим партнером. Є люди, які тільки й крутяться навколо цих трьох етапів. У Ведах ці фази вважаються нижчим рівнем для цивілізованої людини, бо у справжні стосунки ви ще не вступали.
4. Наступна фаза, це терпіння. Сварки між партнерами тривають, але вони носять не такий фатальний характер як у попередньому періоді, тому що обидва знають, що коли сварка закінчиться, відносини знову відновляться. Якщо ми докладаємо зусилля в строну розвитку терпіння, то нам дається розвиток розуму. Такий закон природи. Отже, на цій фазі нам дається розум.
5. П’ята фаза – фаза боргу, або поваги – це перша стадія кохання. До цього кохання ще не було. “Я починаю думати не те, що він мені винен, а те, що я йому винна”. Зосередженість на своїх обов’язках розвиває нас.
6. Шоста фаза – це дружба. Дружба – це серйозна підготовка до любові.
7. Сьома фаза – це кохання. Кохання – це не дешева річ. До нього йдуть все життя. Коханню навчаються через різні життєві ситуації, причому в довгострокових, близьких відносинах. Кохання – це не те, що звалюється раптово до нас на голову, до кохання ми ростемо, відмовляючись від егоїзму всередині себе. Батьків ми вибираємо? Ні, ми любимо тих, хто нам дісталися. Братів і сестер ми вибираємо? Ні, ми повинні любити тих, кого нам Бог послав. Єдиного кого ми вибираємо, це свого чоловіка або дружину. Потім до нас приходять діти. Їх хіба ми вибираємо? Ні, ми любимо тих, кого нам Бог послав, потім діти приводять своїх невісток чи женихів. Їх ми вибираємо? Ні, нам треба терпіти і любити, кого нам Бог послав, розширювати своє серце і цінувати тих, хто поруч з нами. Тому людям, які збираються розлучатися, для початку треба познайомитися один з одним, потім потоваришувати, а потім вже полюбити один одного. Більшість пар сприймають це скептично, але це те, як ми живемо. До тих пір поки ми будемо думати, що кохання – це зефір у шоколаді, ми не зрозуміємо що таке кохання.
Кохання має шість присмаків, в яких є і солодкий смак і солоний і терпкий і терпкий і гострий і навіть гіркий. Ми не повинні вимагати щось від іншої людини, ми просто повинні бути віддані нашим коханим. Відданість – це головна якість кохання. Як говориться в Біблії: «любов ніколи не перестає …».
Якщо у вас “закінчилася любов”, будьте впевнені – вона ще не починалася.
