Поиск
$крутая музыка$

$крутая музыка$

Подписчики: 21 подписчиков
ID: 46473156

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club46473156

Brian Bromberg.... Брайан родился 5 декабря 1960 года в городе Таксон, штат Аризона. Вырос в творческой семье. Его отец и брат играли на ударных. В доме царила атмосфера музыки и повсюду стояли барабаны, поэтому в том, что Брайан тоже заинтересовался ударными, не было ничего удивительного. В два с половиной года он уже вовсю колотил по мебели и барабанил по всему, что не двигалось. После нескольких лет обучения, в возрасте тринадцати, он начал профессиональную карьеру в качестве ударника.
В начальной и средней школе Брайан также играл на виолончели. Но особой свободы в обращении с ней не чувствовал. Однажды на репетиции оркестра, руководитель подошел к Брайану и сказал:
-Эй, Брайан, видишь вон тот огромный контрабас в углу? Представляешь, никто на нем не играет. Хочешь играть на этом классном огромном контрабасе?
У руководителя был свой план. «Лучше пусть в оркестре будет плохой басист, чем не будет никакого», - рассуждал он. Не случись этого разговора, Брайан бы когда-нибудь перепилил свою виолончель пополам! Это было тайное благословение. Брайан не догадывался о том, что он одарен не только потрясающим чувством ритма, но и чувством мелодии. Прошлое ударника плюс новые мелодические возможности, которые подарил бас – Брайан понял, что именно в этом его будущее.
С четырнадцати до восемнадцати лет Брайан день и ночь, закрывшись у себя в комнате, оттачивал мастерство. Бросив школу и посвятив все свободное время музыке, в следующие несколько лет он перепробовал все возможные стили игры. Часто случалось так, что пять вечеров в неделю он играл в составе нескольких разных групп.
Первый прорыв в карьере музыканта состоялся, когда замечательный басист Марк Джонсон(Mark Johnson) и великий джазовый пианист Билл Эванс (Bill Evans) услышали игру Брайана. Через несколько месяцев на гастролях Марк встретил легендарного джазового саксофониста Стэна Гетца (Stan Getz). Стэн искал нового басиста, и спросил не знаком ли Марк с кем-нибудь из молодых исполнителей. Марк рассказал Стэну о Брайане. Пройдя прослушивание, Брайан вошел в состав квинтета Стэна Гетца в декабре 1979 года. Брайану только исполнилось девятнадцать. Целый год он провел, гастролируя по всему миру со Стэном и его командой.
Потом были гастроли, выступления и совместные записи с великими исполнителями нашего времени...

Brian Bromberg...

ENNIO MORRICONE. Енніо Морріконе — італійський композитор, аранжувальник і диригент. В основному пише музику для кінематографу і телебачення. Енніо Морріконе народився 10 листопада 1928 року в Римі, в родині професійного джазового трубача Маріо Морріконе і домогосподарки Лібери Рідольфі. Він був старшим з п'яти дітей. Коли Енніо виповнилося 9 років, він вступив до консерваторії Святої Цеціліі в Римі, де провчився загалом 11 років, отримавши 3 дипломи — по класу труби в 1946 році, по класу оркестру (фанфар) в 1952 і за класом композиції в 1953. З 1964 року Морріконе працював у звукозаписної компанії «RCA», де аранжувати сотні пісень для таких знаменитостей, як Джанні Моранді, Маріо Ланца, Миранда Мартіно та інших.
Прославившись в Європі, Морріконе був запрошений для роботи в голлівудському кінематографі. В США Морріконе написав музику для фільмів таких відомих режисерів, як Роман Поланскі, Олівер Стоун, Брайан Де Пальма.
У грудні 2011 року Морріконе виступав у Києві з концертом «Музика з фільмів» за участю Національного ансамблю солістів Київської камерати, Чоловічого хору Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України та академічного студентський хор «ANIMA» Енніо Морріконе — це один з найвідоміших композиторів сучасності і безумовно найвідоміший у світі композитор кіно. За свою довгу і плодовиту кар'єру він написав музику більш ніж до 400 фільмів і телесеріалів, знятих в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Росії та США. Морріконе зізнався, що сам точно не пам'ятає, скільки саундтреків він створив, але виходить, що писав в середньому по одному на місяць. Як кінокомпозитор він був п'ять разів номінований на «Оскар», а в 2007 отримав цю премію за видатний внесок у кінематограф. Крім того, у 1987 році за музику до фільму «Недоторкані» він був удостоєний премій «Золотий глобус» і «Греммі». Серед фільмів, до яких Морріконе написав музику, слід особливо відзначити такі: «За пригоршню доларів», «На кілька доларів більше», «Хороший, поганий, злий», «Якось на Дикому Заході», «Одного разу в Америці», «Місія», «Декамерон»,«Багсі», «Професіонал», «Недоторканні», «Новий кінотеатр Парадіз», телесеріал «Спрут» і «Легенда про піаніста».
Музичний смак Енніо Морріконе дуже складно описати точно. Його аранжування завжди були дуже різними, в них можна почути і класику, і джаз, і італійський фольклор, і авангард, і навіть рок-н-рол. Морріконе любить використовувати різні інструменти, від гармошок і ріжків до електрогітар, але його фірмовий стиль — це використання жіночого голосу в якості інструменту, який відтіняється соковитим оркеструванням.

ENNIO MORRICONE

Центр культури та мистецтв ХДАУ. Центр культури та мистецтв- є структурним пiдроздiлом університету, який обєднує в собі учбово-виховний процесс та проведення культурно-масових заходів в університеті.
Основною метою ЦКМ стає формування гармонійно розвинутої суспільно-активної особистості, яка сполучає в собі духовне багатство, високу культуру та фізичне вдосконалення. Вироблення у майбутніх фахівців агропромислового комплексу необхідних знань, умінь, та навичок до кваліфікованого проведення ідейно-виховної та культурно-масової роботи, виховування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на народній естетиці, та на кращих надбаннях цивілізації. Вироблення умінь примножити культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті, формування світогляду студентської молоді, їх патріотизм, життєву позицію, любові до рідної землі, українського народу, його мови, культури і традицій. Належній повазі до інших народів.
Основним завданням ЦКМ є задоволення різноманітних духовних запитів, культурних и творчих потреб студентів у сфері дозвілля на основі вільного вибору видів занять, спільності інтересів, добровільності членства.
Більше 200 студентів I-V курсів займаються в Центрі, в том числі гуртках, студіях, секціях, ансамблях, колективах художньої самодіяльної творчості. В цей час у Центрі існує 5 відділень 15 секцій.
Художні відділення ЦКМ:
1. Музичне:
- Народний духовий оркестр «Колос»;
- Группа барабанщиць народного духового оркестру «Колос»;
- Джазовий ансамбль «Диксиленд».
2. Хореографічне:
- Колектив народного танцю «Первоцвіт»;
- Колектив сучасного танцю «Молодість»;
- Колектив бального танцю «Грація».
3. Вокальне:
- Жіночий вокальний ансамбль «Студенточка» (квартети, тріо, дуети, соло);
- Чоловічий вокальний ансамбль «Данко» (квартети, трио, дуети, соло);
- Збірні: чоловічий та жіночий ансамблі.
4. Театральне:
- Театр студентської мініатюри «Буріме»;
- Драматичний колектив;
- КВК.
5. Художнє:
- Студія художньо-образотворчого мистецтва;
- Студія класичної та цифрової фотографії.
Заняття у Центрі проводять кваліфіковані фахівці за спеціально розробленими програмами та планами. Найбільш ефектним засобом в засвоєнні програм слухачами ЦКМ є організація діяльності, яка має форму в поєднанні з індивідуальною та теоретичною. Керівництвом учбового закладу та учбовою частиною для репетиційної роботи надані спеціальні приміщення, музичне обладнання, костюми і декорації, та ін.
Керівники колективів розвивають активність студентів, організовують дозвілля залучаючи їх до участі у самодіяльній творчості, розвивають високу естетичну культуру, почуття патріотизму й самосвідомості. Художні відділення ЦКМ є творчими колективами, які мають високий виконавчий рівень і проводять велику концертну діяльність.
ХДАУ має гарні традиції, оскільки тут відпрацьована система цікавої творчої роботи зі студентами в позанавчальний час, створені умови для духовного збагачення студентської молоді. ЦКМ розвиває таланти студентів, згуртував з різних факультетів талановиту молодь, яка вміє співати, танцювати, декламувати, грати на музичних інструментах та володіти іншими видами мистецтв. Про успіхи учасників колективів Центру свідчать неодноразові нагороди, дипломи, грамоти за високий мистеький рівень виконання у всеукраїнських, обласних фестивалях народної творчості.

Центр культури та мистецтв ХДАУ

Amadeus - Jazz- Band. Детский джазовый оркестр Amadeus Jazz Band ДМШ им. Моцарта

Amadeus - Jazz- Band

Dizzy Gillespie. Джон #Гиллеспи был девятым и последним ребенком миссис Лотти Гиллеспи. Его семья жила скромно, но в достатке. Рано познакомился с #музыкой благодаря присутствию в доме нескольких музыкальных инструментов его отца-каменщика, который по совместительству был лидером местного бэнда. Обнаружив незаурядные музыкальные способности, уже в раннем детстве освоил различные музыкальные инструменты. #Прозвище «Диззи» (головокружительный, ошеломляющий), получил ещё в детстве за склонность к озорным проделкам и эксцентрическим выходкам, #шокирующим окружающих. После смерти отца в 1927 году был принят (заслужив право на стипендию) в #Лоринбургский институт (Северная Каролина) — негритянский общеобразовательный колледж, где обучался на музыкальном отделении по классам тромбона, теории и гармонии. Затем, самостоятельно овладевает #трубой (от игры на которой приходит в восторг), фортепиано и ударными инструментами. С 15 лет полностью переходит к игре на трубе. В годы учёбы выступает в ученическом #оркестре колледжа. В 1935 году из-за переезда матери в #Филадельфию, Джон временно прерывает свои занятия на несколько месяцев. #Диплом об окончании Лоринбургского колледжа получает в #1937 году.
Профессиональную деятельность начинает ещё в филадельфийских клубах. Там он начинает работать в местном бэнде Фрэнка Фейрфакса как 3-й трубач (вместе с Чарли Шэверсом и Карлом «Бама» Уориком), — подражая своему кумиру Рою Элдриджу. В 1937 году переезжает в Нью-Йорк и успешно пройдя прослушивание несмотря на оригинальное поведение (явился одетым в пальто, перчатки и при этом виртуозно импровизировал), поступает в гарлемский оркестр Тедди Хилла работавший в «Savoy Ballroom». В этом оркестре Гиллеспи, как раз становится преемником Роя Элдриджа, который незадолго до этого переходит в оркестр Флетчера Хендерсона. Шутовским поведением (накануне предстоящих летних европейских гастролей) быстро восстанавливает против себя оркестрантов и они требуют его увольнения. Хиллу удается уладить конфликт и Гиллеспи с успехом гастролирует с оркестром в #Англии, Франции являясь третьим #трубачом бэнда. За довольно короткий срок он начинает играть некоторые партии первой трубы, и уже больше учит других музыкантов, чем учится сам. Сотрудничество с Тедди #Хиллом продолжалось вплоть до роспуска оркестра в 1939 году.
По возвращении в #США участвует в культурной программе Всемирной выставки в Нью-Йорке (1939), в течение 2-х месяцев сотрудничает с пианистом Эдгаром Хейсом.
С конца 1939 года по сентябрь 1941 играет в оркестре певца Кэба Кэллоуэя. В этот период (9 мая 1940 года) — незадолго до гастролей в Канаде — женится на танцовщице Лоррейн Уиллис, которая выступала тогда в гарлемском театре «Apollo». Отношения в новом оркестре также незаладились. Музыканты оркестра не желали мириться с его насмешками над их профессионализмом и не понимали его экспериментов (сам Кэллоуэй называл его игру «китайской музыкой»). Во время одного из концертов дело дошло до драки за сценой с руководителем бэнда (Диззи нанес несколько ранений Кэллоуэю), после чего был со скандалом уволен из оркестра.
В это время Гиллеспи уже заваевывает известность благодаря своей «головокружительной» пассажной технике (прозвище «Диззи» приобретает новый смысл) и непривычному для поклонников свинга музицированию — нервозно-импульсивному, взрывчатому, с поворотами и изломами мелодии, неожиданными акцентами и паузами, усложненной гармонической структурой.
В дальнейшем выступает с оркестрами Мерсера Эллингтона и Эллы Фитцджеральд, зимой 1941-42 играет у Бенни Картера, затем у Чарли Барнета, Леса Хайта, Кэлвина Джексона и Лакки Миллиндера. Занимается аранжировкой, выполняет заказы для оркестров Вуди Германа, Джимми Дорси и других. Параллельно с этим участвует вместе с молодыми энтузиастами зарождающегося боп-движения (Чарли Паркером, Телониусом Монком, Кенни Кларком, Чарли Крисченом, Карлом Уориком) в знаменитых джем-сэйшн в гарлемском клубе «Minton’s Playhouse», открывших собой новый этап в развитии джазовой музык

Dizzy Gillespie