Описание
Гурпа створена для справжніх фанів творчості найяскравішого музиканта всіх часів і народів Жако Пасторіуса. Трохи біографії:
1 грудня 1951 в місті Норрістауні, Пенсільванія, народився Жако Пасторіус, бас-гітарист гурту «Weather Report» і просто великий музикант. Він буде названий критиками і слухачами кращим бас-гітаристом у світі. Втім, він і сам себе так називав: «Найкращий бас-гітарист в світі». І не без підставно. Коли Жако (Jaco Pastorius, справжнє ім'я Джон Френсіс Пасторіус III) виповнилося 7 років, сім'я переїхала у Форт-Лаудердейл у Флориді. Місто стало рідним для музиканта. Тут ним були зроблені перші кроки в музиці, проходили його концерти. У вересні 63-го він почав грати в «Sоnics», місцевій групі. Тоді Жако ще не був басистом - він грав на барабанах. Влітку 66-го він пробує свої сили разом з «Las Olas Jazz», знову ж таки у якості барабанщика. І лише влітку 67-го з'являється осмислене бажання зайнятися вивченням бас-гітари. На освоєння інструменту йде маса часу, але це не зупиняло Жако. Як виявилося згодом, не дарма. Через 10 років Пасторіус підніметься до небувалих висот у виконавському мистецтві і отримає світове визнання.
Його мистецтво, його знахідки пройшли перевірку часом і прийняті багатьма музикантами. По всьому світу його ім'я вимовляють з такою же пошаною, як імена Чарлі Паркера і Моцарта.
Барабанщик Боббі Коломбі (Bobby Colomby), підкорений майстерністю бас-гітариста, взявся продюсувати його перший альбом, що вийшов в 1976 році і названий просто «Jaco Pastorius». Під час запису сольного альбому в Нью-Йорку Жако дуже зблизився з музикантами, які представили його широкій публіці. Він грав для Кейта Джарретта (Keith Jarrett). Він грав для Тоні Вільямса (Tony Williams). У Вудстоку він розшукав Джека Де Джонетта (Jack DeJonette). Жадібний до всього нового, Жако вбирав у себе особливості та нюанси гри кожного музиканта.
1 квітня 1976 він був офіційно прийнятий в «Weather Report». Його дивовижне трактування ритм-н-блюзу змінила характер і звучання групи, створивши їй велику популярність. Завінул зазначив: «Ще не було Жако, ми вважалися езотеричної джазовою групою, яка виступала в невеликих студентських містечках. Після приходу Жако ми почали збирати аншлаги у великих залах. Жако став для слухачів кимось на кшталт Народного Американського Героя. »
1976 також відзначений співпрацею з Ел Ді Меолою (Al Di Meola) в його дебютному альбомі «The Land Of The Midnight Sun». У другому альбомі «Weather Report» «Heavy Weather», Жако постав ще в одній своїй іпостасі. Тепер вже нарівні з Завінулом він стає співпродюсером альбому. Уейн Шортер (Wayne Shorter), другій людині в групі, робота в студії була не зовсім до душі, тому Пасторіус активно втрутився в процес запису. І, як результат, ритм-секція на альбомі була записана чудово. Джо Завінул згадував: «Жако мав відточеним слухом. Він чув всі частини твору дуже чітко, ми працювали разом, поруч, всі свої двадцять пальців розташувавши на мікшері ... »Альбом майже відразу ж завоював« золотий »статус, привернув до гурту нових слухачів. Принаймні одну річ з цього альбому чули майже всі, хто хоч трохи цікавився творчістю «Weather Report». Вона називалася «Birdland». З тих пір її переграли багато, найбільш вдалі версії були виконані «Manhattan Transfer» і Мейнард Фергюсоном (Maynard Ferguson), не кажучи вже про численні каверу різних бендів.
У самому початку 1979 року «Weather Report» вирушають до Гавани, щоб взяти участь у концерті Havana Jam, в якому вперше за 20 років після того, як на Кубі перемогла революція, виступали американські музиканти. Окрім виступів за «Weather Report» Пасторіус виступає також з «Trio Of Doom» разом з гітаристом Джоном Маклафліном (John McLaughlin) і Тоні Вільямсом на барабанах.
Альбом 1982 року під назвою «Weather Report» за задумом Джо Завінула повинен був бути підпорядкований однії концепції. Тому деякі басові партії Завінул продублював на синтезаторі, чим викликав невдоволення «кращого в світі
