Поиск
Звезды

Звезды

Подписчики: 807 подписчиков
ID: 178599579

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club178599579

Сатана на подработке! / Hataraku Maou-sama!. Страна: Япония
Жанр: комедия,мистика, макдак
Тип: ТВ (13 эп.), 25 мин.
Период трансляции: c 04.04.2013
Континент что лежит в центре океана Игнола, это большой центральный и еще четыре - Южный, Северный, Восточный и Западный и сами боги приглядывают за ним, а зовется он Энтэ Исла.
И есть имя, что ввергает в Ужас любого на Энтэ Исла - Владыка Тьмы Мао.
Он хозяин потустороннего мира где живут все темные создания.
Он есть воплощение страха и ужаса.
Владыка Тьмы Мао объявил войну роду людскому и сеял смерть и разрушения по всему континенту Энтэ Исла.
Владыке Тьмы служили 4 могущественных генерала.
Адрамэлех, Люцифер, Альсиэль и Малакода.
Четверо Генералов демонов возглавили атаку на 4 части континента. Однако, явился герой что выступил против армии преисподней. Герой и его товарищи одолели войска Владыки тьмы на западе, далее Адрамелека на севере и Малакоду на Юге. Герой возглавил обьединенную армию рода людского и пошел приступом на центральный континент где стоял замок Владыки Тьмы...

Сатана на подработке! / Hataraku Maou-sama!

We love our Lviv! Our Lviv forever!. Перша документальна згадка про Львів датується 1256 р. Заснував місто галицько-волинський князь Данило Романович і назвав його на честь сина Лева. Однак археологічні дослідження засвідчують, що поселення на місці сучасного Львова (в районі площі Старий Ринок, на території Онуфріївського монастиря, костьолу Яна Хрестителя, а також вул. Вірменської) існувало ще в XII ст., принаймні за 100 років до літописної дати.
Центром давньоруського Львова була сучасна площа Старий Ринок. Місто надійно захищали укріплення, збудовані з урахуванням природних умов — пагорбів Високого Замку та річки Полтви.
Вигідне розташування Львова на перехресті найважливіших торгових шляхів того часу зумовило його швидкий економічний розвиток. Місто стало значним центром ремесла і торгівлі. Велику роль відіграло також стратегічне положення Львова в центрі Галицько-Волинського князівства, яке давало змогу швидко перекидати війська на загрозливі напрямки. В умовах майже безперервних війн із сусідніми державами це мало дуже важливе значення.
У 1272 р. князь Лев Данилович переніс столицю князівства з Галича до Львова.
Після захоплення Львова польським королем Казимиром ІІІ Великим у 1349 р. центр міста було перенесено південніше. Нове поселення будувалося за західноєвропейськими зразками: центральна площа, навколо неї житлові квартали і лінія укріплень. Так утворилося серед-містя, або місто серед мурів. Його межі окреслюємо сучасними вулицями Лесі Українки, Підвальною, Братів Рогатинців, пр. Свободи. Площа середмістя становила 36 га, а разом з укріпленнями — 50 га. Це, власне, й було місто.
Система укріплень Львова формувалася майже 300 років. Спочатку, в другій половині XIV ст., вона складалася з муру, рову і валу. Дещо пізніше було додано ще один мур, який дістав назву Низького, на відміну від першого, Високого. До міста можна було увійти через дві брами — Краківську і Галицьку, біля них через рів були перекинуті підйомні мости.
Дуже важливою частиною укріплень був Високий замок, закладений близько 1360 р.
Львів мав надзвичайно велике стратегічне значення як плацдарм Польщі для походів в Україну, Росію, Молдавію. Багатство ж міста притягало погляди завойовників — татар, молдаван, турків та й власної шляхти.
Все це змушувало звертати посилену увагу на зміцнення обороноздатності міста. У 1445 р. завершилося створення системи укріплень: Високий і Низький мури, глибокий рів з водою, котрий захищав місто з півночі, сходу і півдня, внутрішній рів, який знаходився між стінами, могутній оборонний вал, Високий і Низький замки.
Високий мур (8 м висоти, близько 2 м завтовшки) мав 18 (за іншими даними — 17) бойових веж і дві вже згадані брами, кожна з яких була справжнім оборонним комплексом. Усі вежі разом з прилеглою ділянкою муру були закріплені за певним ремісничим цехом. Пізніше були зроблені для пішоходів дві укріплені хвіртки — Єзуїтська і Босацька.
Два мури захищали місто з півночі, сходу і півдня. На західній сто¬роні був тільки один — Високий, тому що з цього боку текла Полтва. У той час це була неширока, але повновода річка з бурхливою течією і болотистими берегами. Суцільне болото, густо поросле лісом і чагарями, простягалося від сучасного пр. Свободи до лінії поштамт-університет і надійно захищало місто. З цього боку було важко підійти навіть піхоті, не кажучи вже про облогові машини й артилерію.
Укріплення Львова розвивалися й далі. Додавалися нові вежі, а в XVI ст. до системи фортифікацій було введено Міський арсенал, котрий прилягав до зовнішнього боку Високого муру.
Розвиток вогнепальної зброї зробив стару систему оборони міст малопридатною. Тому вже у другій половині XVI ст. міські мури починають робити нижчими, але товстішими. Широкого застосування набу¬вають бастіони — земляні укріплення, на яких ставилися гармати.
Використання вогнепальної зброї у вежах старої конструкції було малоефективним. Замкнений простір вежі з вузькими бійницями, розрахованими на стрільбу з лука, сильно звужував поле огляду. Під час стрільби порохові гази наповнювали вежу. Тому з XVII ст. широко за

We love our Lviv! Our Lviv forever!

Сигулда || Sigulda. Страница о Жемчужине Латвии - Сигулде. Посты авторских фотографий - приветствуются.
Си́гулда (латыш. Sigulda (инф.), нем. Segewold) — город в центральной части Латвии с населением 10 600 жителей (на 1 января 2005). Расположен в 50 км к северо-востоку от Риги на реке Гауя в пределах национального парка Гауя.
Достопримечательности -Турайдский замок был заложен по велению рижского епископа в 1214 году. Простояв более пяти веков, сгорел, но в последнее время стал воссоздаваться. Вот уже более 50 лет тут ведутся реставрационные работы и научные исследования. На сегодня воссозданы часть стен, северная и южная башни, а также башня со смотровой площадкой расположенной на высоте 26 метров. Вокруг Турайдского замка находится парк скульптур и музей под открытым небом. - Новый Сигулдский замок — характерный памятник неоготики, первоначально принадлежал графам Борхам, унаследован Кропоткиными, нынешнее здание возведено в 1878—1881 годы как резиденция князя Д. Н. Кропоткина. - Канатная дорога. В Сигулде работает единственная в странах Балтии канатная дорога, связывающая холмы в Сигулде и Кримулде, открытая 3 января 1969 года и позволяющая преодолеть 1060 метров над долиной Гауи. -Пещера Гутманя. Является самой крупной пещерой Латвии, из её основания вытекает наружу источник чистейшей родниковой воды, которая считается целебной. -Холм Дайн. Создан в 1985 году и посвящён Кришьянису Барону. Здесь можно увидеть различные скульптуры, изображающие героев латышских народных песен. -Поместье Нурмуйжа. Памятник архитектуры местного значения. Магистр Ливонского ордена Кетлер подарил имение Урадерну, забирая землю у крестьян в 1561 году. -Санно-бобслейная трасса. Построена в 1986 году и предусмотрена как для бобслея, так и для санного спорта.

Сигулда || Sigulda

ГОСТИНИЧНО- РЕСТОРАННЫЙ КОМПЛЕКС БОРДО. Небольшая и очень уютная 3-х этажная гостиница *** в современном стиле, расположена в центральной части города Херсона. Парковая зона, киноконцертный зал, ледовый комплекс, круглосуточно охраняемая автостоянка, удобные подъездные пути придают колорит географическому месторасположению гостиницы.
17 номеров различных категорий - стандарт, полулюкс, люкс, удовлетворят любой вкус. Каждый номер укомплектован по гостиничным стандартам: электронный замок; автономное отопление; кондиционирование; Интернет (Wi-Fi); телефоном; спутниковым ТВ; фен; изысканная меблировка создают комфорт и уют.
На первом этаже располагается ресторан, который порадует своим интерьером в мягких тонах, первоклассным обслуживанием, отличным выбором меню, мастерством наших поваров и вниманием к деталям. Замечательные условия для Вашего торжественного ужина, бизнес встреч или веселой вечеринки. Для проживающих в гостинице предусмотрен VIP зал ресторана.
Для вас ресторан предлагает обслуживание небольших закрытых вечеринок, деловых встреч, масштабных корпоративных банкетов и торжественных мероприятий различного назначения. Кроме того, ресторан имеет опыт в проведении барбекю, пикников под открытым небом.
Также в гостинице имеется конференц-зал на 60 человек, который обеспечит проведение переговоров, семинаров, деловых встреч. Непосредственное соседство с зимним садом позволяет производить смену атмосферы бизнес встреч.
Служба бронирования и размещения:
тел. (0552) 266-919, (099) 900 47 13
г. Херсон, ул. Перекопская, 20
e-mail: bordohotel@gmail.ru

ГОСТИНИЧНО- РЕСТОРАННЫЙ КОМПЛЕКС "БОРДО"

/////Тернопіль FOREVER//////. Якщо вам не байдужий Тернопіль то ця група для вас
Люди на території Тернополя, що звалося колись Сопільче чи Топільче, селились значно раніше, ніж тут було засновано місто. Їх приваблювали родючі землі на лівому березі Серету, дрімучі ліси, в яких можна було сховатись від нападників. Нині в Тернополі та околицях виявлено сліди стоянок первісних людей, тому припускають, що територія міста була заселена вже в Х тис. до н.е. Давньоруське укріплення Топільче (Сопільче) було зруйноване під час зимового 1240-1241 рр. походу Батия до Карпат.
Проте вперше у документах Тернопіль згадується у 1540 році, коли польський король Сигізмунд I видав краківському каштелянові, великому коронному гетьману, Янові Амору Тарновському, грамоту на заснування міста та володіння землею навколо нього. Будівництво фортеці на березі ріки Серет в урочищі Сопільче (Топільче) тривало вісім років. Був зведений замок, який мав охороняти південно-східні кордони королівства від набігів татарів.
У XVI столітті Тернопіль займав невелику територію. Місто охороняли Шевська, Кушнірська вежі та Кам‘янецька брама. Разом із замком, синагогою, церквою Різдва та Воздвиженським храмом вони входили у фортифікаційну систему давнього Тернополя.
Місто з трьох боків оточувало озеро та болота, а зі сходу воно було укріплене широким сухим ровом з валами, частоколом і двома вежами в кутках. Поза центральною частиною простяглися передмістя: Заруддя - на півночі, Збаразьке - на північному сході, Смиковецьке - на сході та Микулинецьке - на півдні.
1548 році місто отримало Магдебурзьке право, згідно яким Тернополю надавались деякі привілеї. А саме: його жителі на 15 років звільнялися від податків, на 20 років від сплати мита, а також право влаштовувати три ярмарки на рік та щотижневі торги і мати склади на товари для закордонних купців.
Ян Тарновський будучи коронним гетьманом Речі Посполитої не часто бував у Тернополі. Проте місто добре адмініструвалося, його економіка зростала і приносила гетьману значні прибутки. Вже в 1548 році місто отримало Магдебурзьке право. Мешканців заохочували до зведення власних садиб. Розмір будинків не повинен був перевищувати 10,5 на 23,5 м. До кожної будівлі прилягав більший або менший земельний наділ. Будинок і город складали неподільну власність і не могли бути проданими окремо. Згодом поселенці виплачували за садиби по 18 грошів і 2 пів мірки вівса. Крім оплати, городяни відробляли на панському полі 2 дні щотиждня, складали данину медом і свининою. За користування правом ловити рибу в ставу треба було брати участь в ремонті греблі та лісопилок. Згодом, з 1559 р., повинність була замінена грошовою оплатою.
Згодом Тарновський звів у Тернополі замок. Місто росло і процвітало, витримуючи різні історичні катаклізми. Живе воно і сьогодні, милуючи тернополян та приваблюючи численних туристів. «Місто над ставом», - звуть його мешканці… «Мальовничий куточок України»,- називають Тернопіль гості.

/////Тернопіль FOREVER//////