Поиск
выкладывай свою любимую музыку

выкладывай свою любимую музыку

Подписчики: 31 подписчиков
ID: 160995436

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

club160995436

*УРАльский ТУР*. В нашем туре мы стремимся совместить активное пребывание в самом живописном уголке нашей планеты с разнообразными познавательными маршрутами. Человек так устроен, что всегда стремится познавать, а тяга к путешествиям является естественным стремлением человеческой души. Ведь в единении с природой, человек познает мир, познаёт самого себя, открывая новые грани в себе и в разнообразии нашей жизни, испытывает новые эмоции и ощущения.
Это захватывающее путешествие по одному из выдающихся мест УРАЛА «Сикияз - Тамакский пещерный град» не оставит Вас равнодушными. Возможность прочувствовать уникальность этого природного уголка даётся самым смелым, весёлым и находчивым!

*УРАльский ТУР*

СТИХІЙНІ | ТУР 2016-17. «Стихійні» – це поетично-візуальний проект, фундаментом якого є три поети зі Львова: Джон Гнатів, Поль Щепан та Ростислав Кузик (Вогонь, Повітря, та Земля відповідно). Ідея проекту полягає у тому, щоб за допомогою магії віршової декламації, аудіо-відео супроводу та елементів перформансу передати сутність і присутність чотирьох природних явищ – Вогню, Повітря, Землі, та Води в одному місці та один час. Стихія Води у проекті щоразу представляє інший автор.
Учасниками і, відповідно, представниками стихії Води у різних містах вже встигли побувати такі поети та письменники, як:
- Остап Сливинський
- Тарас Прохасько
- Томаш Деяк
- Юрій Матевощук
- Олексій Чупа
- Павло Коробчук
- Заза Пауалішвілі
- Лесь Белей
- Анна Ютченко
- Ольга Перехрест
- Борис Херсонський
- Юрій Іздрик
- Оксана Єфіменко
Проект «Стихійні» також встиг відзначитись виступами в рамках 4-х літературно-мистецьких фестивалів: «Форум Видавців» (2016) у Львові, «CODA fest» (2016) у Вінниці, «Березневі Коти» (2017) в Ужгороді, та Мистецький фестиваль Ї (2017) у Тернополі.
На разі, «Стихійні» перебувають у фазі туру, який охоплює 20 міст України.
#стихійні #стихійні_тур

СТИХІЙНІ | ТУР 2016-17

(Мисливство). Питома вага цього заняття в господарській системі, розміри й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.
До розвитку мисливства впродовж століть — аж до початку XIX ст.— великою мірою спричинились натуральні повинності селян, з-поміж яких важливим був оброк у звірині, про що згадується ще в «Повісті минулих літ». Повсюдно в Україні від селян вимагалась данина хутрами білок, куниць, видр, тхорів, лисиць тощо. Вид хутра при сплаті данини залежав від місцевості. У період Київської Русі поряд з гривнею хутро виконувало функції грошей. Крім того, повинністю селян була обов'язкова участь протягом кількох днів у році (залежно від території) у полюванні, яке влаштовували багаті землевласники. У XVI—XVII ст. на Поліссі, в Прикарпатті існували цілі села, в яких основним заняттям селян було мисливство. Вироблялась навіть певна «спеціалізація» селян під час ловів: одні мали влаштовувати засідки, інші — виганяти звіра і т.ін.
У середньовіччі монопольним правом на полювання володіли великі землевласники — господарі мисливських угідь. Пізніше — аж до кінця XIX ст. — це право неофіційно перебрали на себе дрібні поміщики, навіть лісничі. Протягом століть було видано ряд законів, що стосувались прав і норм полювання на державних, поміщицьких й громадських землях. Зокрема, прийнятий за короля Зигмунта Августа 1557 р. закон — так званий устав «на волоки» — визначав право селян на полювання лише певних видів дрібної дичини (вовків, лисиць, білок, росомах тощо). Інші середньовічні закони забороняли селянам тримати мисливських собак і рушниці.
Деякі поміщики не дозволяли селянам навіть користуватися пастками. Існували певні закони й щодо організації, днів та термінів полювання. Нерідко ці обмеження призводили до неврегульованості відстрілу дичини, а отже, і до нерівномірного відтворення лісової фауни: масове винищення її під час великих ловів чергувалось з таким нспередбачуваним збільшенням, що завдавалась значна шкода селянським господарствам. У зв'язку з цим сільські громади зверталися до староств, вищих державних інстанцій з проханням регуляції живої природи. Поза тим, незважаючи на суворі заборони, селяни таємно займалися полюванням як на громадських, так і на поміщицьких землях. Керувалися при цьому переконаннями, що звірі та птахи — сотворіння Божі, отже полювати на них має право кожен.
Насамперед влаштовували полювання на тих хижих звірів (вовків, диких кабанів, лисиць), які завдавали серйозної шкоди посівам, худобі, свійській птиці, а ще, крім того, для поповнення харчових припасів.
Полювання було колективним й індивідуальним. Перше організовували за бажанням землевласників, власників, сусідніх поміщицьких маєтків чи. міських урядовців. До великих ловів готувалися завчасно: лісники попередньо висліджували місця перебування звірів, добирали людей для полохання та вигону дичини. Таке полювання, яке тривало інколи кілька днів і було одночасно розвагою для його учасників, відзначалося багатолюдністю, гамором і досить часто створювало для селян багато незручностей, завдавало іноді великої шкоди.
Стаття 11. Придбання цивільної зброї
Громадяни України набувають право на придбання цивільної зброї та бойових припасів до неї за наявності дозволу на зброю, передбаченого цією статтею, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:
- на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю і бойові припаси до неї, газові пістолети і револьвери, патрони до яких заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, пістолети і рево

(Мисливство)

Набір учасників на етно-історично-рекреаційний проект в Карпатах!!!. Етнорекреаційний проект має на меті дати можливість: відчути себе в природному середовищі гір, спробувати життя , яким жили гуцули в давнину, змінити на кілька днів свій звичайний побут і забутися від міських клопотів.
Проект відбувається в селі Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області. Це 30 км від м. Коломия.
У розпорядженні відвідувачів є два будинки, що стоять поруч. Один з них – давня хата, у якій, власне, й відбувається проект. Тут ми разом варимо давню гуцульську їжу, випікаємо в печі хліб і коржі, збиваємо масло, робимо сир, бриндзю, тчемо килими і прядемо, тут же виварюємо сіль із соровиці (соляної ропи). Поруч в стаєнці лущимо кукурудзу і мелемо її на жорнах на муку.
У іншій, т. зв. «новій хаті», є три окремі кімнати для спання, одна спільна велика кухня, санвузол із душем та туалетом. В цій хаті постійно є гаряча вода і встановлене парове опалення.
Звичайно тур триває три – п’ять днів. У програмі прогулянка на полонину (у літній період там випасають худобу), підйом на гору Ратундол, збирання грибів і ягід, похід до джерела з соровицею, відвідини місцевої церкви, доїння корови, катання на коні або фірі, ліплення з глини і випалювання, автентичні гуцульські музики, при бажанні танці. В зимовий період катання на санях. Програма залежить від погоди, релігійних свят, зважаючи на пору року можуть добавлятися інші опції. Якщо є час і бажання то до всього додається ще екскурсія по Коломиї та відвідини мого домашнього музею старожитностей.
Їдучи на проект з собою треба мати: одяг, який не шкода забруднити, зручне взуття (кросівки або черевики для мандрівок в гори), дощовик.
В меню: кулеша (кукурудзяна каша на воді), бануш (кукурудзяна каша на сметані) із шкварками, дряшпанина (печеня з грибами), ріп’яник (картопляно-кукурудзяний корж) із салом, мелай (солодкий кукурудзяний корж) з молоком, бевка (капусняк), квасолева зупа, шупені (тушена на сметані капуста з квасолею), вар з сухофруктів, вареники з картоплею і бринзою, вареники з яблуками, картопля на маковому молоці, шерпіні (мучна підлива з оселедцем), тощо. В літній період – бурякові голубці, зелений борщ, кулеша з полуницями і сметаною.

Набір учасників на етно-історично-рекреаційний проект в Карпатах!!!

Цветочные ДЕВА-туры красоты и гармонии. Приглашаем вас в чудесное путешествие к самой себе и на встречу с Природой.
Давно ли вы дышали свежим воздухом? Встречали рассвет, провожали закат? С полной отдачей занимались своим телом? И просто хорошо проводили время и общались в женском кругу за чашкой чая?
Это будет увлекательный отдых для Души и тела, чтобы побыть в моменте «здесь и сейчас»
Что мы будем делать?
- заниматься славянской гимнастикой с полным погружением в свое тело и мысли (работать с желаниями и намерениями)
- танцевать в потоке
- петь, заниматься вокалом (развитием природного голоса)
- говорить о рациональном питании для здоровья, красоты и молодости
- медитировать, наполняться энергией земли и солнца
- ездить на экскурсии
- фотографироваться
В нашем туре мы сможем побыть наедине с природой, пообщаться в доверительной атмосфере в кругу единомышленниц, набраться женской энергии, посекретничать, раскрыть новые грани своей личности, осознать свою женскую силу, которую дала нам сама Мать -Природа, узнать о себе что-то новое, наполниться силой природы и энергией солнца, получить заряд положительных эмоций и вдохновения.

Цветочные ДЕВА-туры красоты и гармонии