BELOVRA
Поиск
Одежа через інтернет
Одежа через інтернет
Подписчики:
14 подписчиков
ID:
112171014
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club112171014
Описание
Продаж речей через інтернет
Dop-lux. автосервис
Лисе́ць
автомастерская "ФОТОН", г.Тавда
ГОСТИНИЧНО- РЕСТОРАННЫЙ КОМПЛЕКС "БОРДО"
Вджун [...]
![Лисе́ць. Лисе́ць — село в Україні, Дунаєвецькому районі Хмельницької області. Населення становить 924 особи (465 дворів). Орган місцевого самоврядування — Лисецька сільська рада. Село обгортають такі населені пункти: село Велика Побійна на півночі, Заголосна на північному заході, Тимків на сході, на півдні Сокілець та Великий Жванчик на заході. Лисець згадується в реєстрі димів (податкових одиниць) Подільського воєводства за 1493 рік . Однак немає сумнівів, що село існувало і раніше. У 16 ст. орендар Юрій Телефус збудував замок —– його зруйнували волохи.[1] Найбільш поширеною галуззю економіки Лисця було землеробство, яке мало тут давні традиції. У 1798 році село було надане у тимчасове користування строком на 50 років Яну Ратиборському.
Лисець був значним населеним пунктом, так у 1889 році в ньому нараховувалось 410 дворів, де проживало 2402 жителя. У 1860 році священик (вперше Лисецький піп згадується у документах за 1565 рік[2]) Лисецької церкви Пресвятої Богородиці (збудована у 1721 р., дерев’яна триверха) запропонував селянам віддати своїх дітей на навчання, при цьому наголосив, що навчати буде безкоштовно, а книги купуватиме за власні кошти; священик відкрив школу з приходом осені. В цей період село мало власне ґмінне управління, що керувало навколишніми селами та володіло більш ніж 5000 десятин землі.
За новим територіально-адміністративним поділом 1925 року, Лисець ввійшов до Новоушицького району Кам‘янець–Подільського округу. За даними Всесоюзного перепису 1926 р. в Лисці нараховувалось 563 двори, проживало 2146 жителів Центральним елементом герба є гербовий щит синього кольору. Синій колір символізує мир, спокій, злагоду. Щит поділений на дві частини горизонтальною хвилястою лінією, яка символізує річку Бобравку. Верхню частину гербового щита займає стилізоване зображення ластівки - символ нестримного руху вперед, символ волі і працелюбства. В нижній частині гербового щита розташовано композицію із трьох яблук, що підкреслює вирощування, заготівлю і продажу плодів садівництва жителями села. Знизу і з боків гербовий щит обрамляє стилізоване золоте дубове листя - символ могутності, сили, довголіття. Зверху гербовий щит обвиває синя стрічка з написом с.Лисець. Геральдичну композицію вінчають п'ять пшеничних колосків, які символізують багатство, славу, мудрість, доброУ селі народився Володимир Петрович Затонський (1888—1938) — український державний і партійний діяч.
Мастикаш М.В. (1947) — Член Спілки художників України, автор герба села Лисець. і красу.](https://sun1-26.userapi.com/impf/Um0aa6uzXTPkZz5E56eEwYecpoHMGuheF9kerw/wTw2yuItKEs.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72,108x108,160x160&sign=067951f9eef87c0f66843161e0b8c331&u=nMpksGsAvHQSWlKHyfTknfiZAro9Ft-DB_CIJZNKXcU&cs=480x480 "Лисе́ць. Лисе́ць — село в Україні, Дунаєвецькому районі Хмельницької області. Населення становить 924 особи (465 дворів). Орган місцевого самоврядування — Лисецька сільська рада. Село обгортають такі населені пункти: село Велика Побійна на півночі, Заголосна на північному заході, Тимків на сході, на півдні Сокілець та Великий Жванчик на заході. Лисець згадується в реєстрі димів (податкових одиниць) Подільського воєводства за 1493 рік . Однак немає сумнівів, що село існувало і раніше. У 16 ст. орендар Юрій Телефус збудував замок —– його зруйнували волохи.[1] Найбільш поширеною галуззю економіки Лисця було землеробство, яке мало тут давні традиції. У 1798 році село було надане у тимчасове користування строком на 50 років Яну Ратиборському.
Лисець був значним населеним пунктом, так у 1889 році в ньому нараховувалось 410 дворів, де проживало 2402 жителя. У 1860 році священик (вперше Лисецький піп згадується у документах за 1565 рік[2]) Лисецької церкви Пресвятої Богородиці (збудована у 1721 р., дерев’яна триверха) запропонував селянам віддати своїх дітей на навчання, при цьому наголосив, що навчати буде безкоштовно, а книги купуватиме за власні кошти; священик відкрив школу з приходом осені. В цей період село мало власне ґмінне управління, що керувало навколишніми селами та володіло більш ніж 5000 десятин землі.
За новим територіально-адміністративним поділом 1925 року, Лисець ввійшов до Новоушицького району Кам‘янець–Подільського округу. За даними Всесоюзного перепису 1926 р. в Лисці нараховувалось 563 двори, проживало 2146 жителів Центральним елементом герба є гербовий щит синього кольору. Синій колір символізує мир, спокій, злагоду. Щит поділений на дві частини горизонтальною хвилястою лінією, яка символізує річку Бобравку. Верхню частину гербового щита займає стилізоване зображення ластівки - символ нестримного руху вперед, символ волі і працелюбства. В нижній частині гербового щита розташовано композицію із трьох яблук, що підкреслює вирощування, заготівлю і продажу плодів садівництва жителями села. Знизу і з боків гербовий щит обрамляє стилізоване золоте дубове листя - символ могутності, сили, довголіття. Зверху гербовий щит обвиває синя стрічка з написом с.Лисець. Геральдичну композицію вінчають п'ять пшеничних колосків, які символізують багатство, славу, мудрість, доброУ селі народився Володимир Петрович Затонський (1888—1938) — український державний і партійний діяч.
Мастикаш М.В. (1947) — Член Спілки художників України, автор герба села Лисець. і красу.")
![Вджун [...]. Астрография
Регион:
◘ территории Внешнего Кольца, пространство ситхов.
Сектор:
◘ сектор Аурил
Система:
◘ система Вджун
Физическая информация
Особенности климата:
◘ кислотные дожди
Преобладающий ландшафт:
◘ кислотные пустыни
Интересные места:
◘ Замок Баст
◘ Замок Малро (Château Malreaux)
◘ Залив Слез
◘ Река Плача
Социальная информация
Местные расы:
◘ нет
Иммигрировавшие расы:
◘ люди
Официальный язык:
◘ Основной Галактический стандарт
Основные города:
◘ Биттер Энд
Принадлежность:
◘ Империя Ситхов Адаса
◘ Старая Империя Ситхов
◘ Галактическая Республика
◘ Конфедерация Независимых Систем
◘ Галактическая Империя
◘ Возрожденная Империя
◘ Орден Ситхов
◘ Имперский Осколок / Последователи Рагноса
◘ Центральная Консервативная
Галактическая Империя.
◘ Алая Империя/Империя в изгнании
◘ Новая Империя
◘ Имперский Осколок.](https://sun9-50.userapi.com/impf/c9863/g19980940/b_1f7d98fc.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72&sign=e05d55db5cb29e7eaf93822032681edd&u=wqk0M5euhLu5_EfF_4UJxvxX_dB_j87WZsgOGSACUT0&cs=480x480 "Вджун [...]. Астрография
Регион:
◘ территории Внешнего Кольца, пространство ситхов.
Сектор:
◘ сектор Аурил
Система:
◘ система Вджун
Физическая информация
Особенности климата:
◘ кислотные дожди
Преобладающий ландшафт:
◘ кислотные пустыни
Интересные места:
◘ Замок Баст
◘ Замок Малро (Château Malreaux)
◘ Залив Слез
◘ Река Плача
Социальная информация
Местные расы:
◘ нет
Иммигрировавшие расы:
◘ люди
Официальный язык:
◘ Основной Галактический стандарт
Основные города:
◘ Биттер Энд
Принадлежность:
◘ Империя Ситхов Адаса
◘ Старая Империя Ситхов
◘ Галактическая Республика
◘ Конфедерация Независимых Систем
◘ Галактическая Империя
◘ Возрожденная Империя
◘ Орден Ситхов
◘ Имперский Осколок / Последователи Рагноса
◘ Центральная Консервативная
Галактическая Империя.
◘ Алая Империя/Империя в изгнании
◘ Новая Империя
◘ Имперский Осколок.")