Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club112113296
Описание
С открытием нового лыжного приюта мы можем предложить вам НЕДОРОГОЕ проживание в поселке Березово, на берегу Ладожского озера в заливе Лехмалахти.
В разделе ОБСУЖДЕНИЯ вы можете найти: ОПИСАНИЕ ПРИЮТА.
Цены: проживание в кают-компании стоит 300р за ночь с человека, в трехместном номере 400р за ночь с человека.
Фото с интерьерами приюта находятся в альбомах группы.
Контакты: https://ilaks.ru/ хозяйка приюта Нина Никифорова
телефон офиса "Мэверик" 719 61 10, моб. тел. менеджера "Мэверик" Татьяны Кульпиной +7 911 252 83 84, тел. хозяйки приюта Нины Никифоровой +7 911 933 34 47 и +7 921 919 12 08.
![Лисе́ць. Лисе́ць — село в Україні, Дунаєвецькому районі Хмельницької області. Населення становить 924 особи (465 дворів). Орган місцевого самоврядування — Лисецька сільська рада. Село обгортають такі населені пункти: село Велика Побійна на півночі, Заголосна на північному заході, Тимків на сході, на півдні Сокілець та Великий Жванчик на заході. Лисець згадується в реєстрі димів (податкових одиниць) Подільського воєводства за 1493 рік . Однак немає сумнівів, що село існувало і раніше. У 16 ст. орендар Юрій Телефус збудував замок —– його зруйнували волохи.[1] Найбільш поширеною галуззю економіки Лисця було землеробство, яке мало тут давні традиції. У 1798 році село було надане у тимчасове користування строком на 50 років Яну Ратиборському.
Лисець був значним населеним пунктом, так у 1889 році в ньому нараховувалось 410 дворів, де проживало 2402 жителя. У 1860 році священик (вперше Лисецький піп згадується у документах за 1565 рік[2]) Лисецької церкви Пресвятої Богородиці (збудована у 1721 р., дерев’яна триверха) запропонував селянам віддати своїх дітей на навчання, при цьому наголосив, що навчати буде безкоштовно, а книги купуватиме за власні кошти; священик відкрив школу з приходом осені. В цей період село мало власне ґмінне управління, що керувало навколишніми селами та володіло більш ніж 5000 десятин землі.
За новим територіально-адміністративним поділом 1925 року, Лисець ввійшов до Новоушицького району Кам‘янець–Подільського округу. За даними Всесоюзного перепису 1926 р. в Лисці нараховувалось 563 двори, проживало 2146 жителів Центральним елементом герба є гербовий щит синього кольору. Синій колір символізує мир, спокій, злагоду. Щит поділений на дві частини горизонтальною хвилястою лінією, яка символізує річку Бобравку. Верхню частину гербового щита займає стилізоване зображення ластівки - символ нестримного руху вперед, символ волі і працелюбства. В нижній частині гербового щита розташовано композицію із трьох яблук, що підкреслює вирощування, заготівлю і продажу плодів садівництва жителями села. Знизу і з боків гербовий щит обрамляє стилізоване золоте дубове листя - символ могутності, сили, довголіття. Зверху гербовий щит обвиває синя стрічка з написом с.Лисець. Геральдичну композицію вінчають п'ять пшеничних колосків, які символізують багатство, славу, мудрість, доброУ селі народився Володимир Петрович Затонський (1888—1938) — український державний і партійний діяч.
Мастикаш М.В. (1947) — Член Спілки художників України, автор герба села Лисець. і красу.](https://sun1-26.userapi.com/impf/Um0aa6uzXTPkZz5E56eEwYecpoHMGuheF9kerw/wTw2yuItKEs.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72,108x108,160x160&sign=067951f9eef87c0f66843161e0b8c331&u=nMpksGsAvHQSWlKHyfTknfiZAro9Ft-DB_CIJZNKXcU&cs=480x480 "Лисе́ць. Лисе́ць — село в Україні, Дунаєвецькому районі Хмельницької області. Населення становить 924 особи (465 дворів). Орган місцевого самоврядування — Лисецька сільська рада. Село обгортають такі населені пункти: село Велика Побійна на півночі, Заголосна на північному заході, Тимків на сході, на півдні Сокілець та Великий Жванчик на заході. Лисець згадується в реєстрі димів (податкових одиниць) Подільського воєводства за 1493 рік . Однак немає сумнівів, що село існувало і раніше. У 16 ст. орендар Юрій Телефус збудував замок —– його зруйнували волохи.[1] Найбільш поширеною галуззю економіки Лисця було землеробство, яке мало тут давні традиції. У 1798 році село було надане у тимчасове користування строком на 50 років Яну Ратиборському.
Лисець був значним населеним пунктом, так у 1889 році в ньому нараховувалось 410 дворів, де проживало 2402 жителя. У 1860 році священик (вперше Лисецький піп згадується у документах за 1565 рік[2]) Лисецької церкви Пресвятої Богородиці (збудована у 1721 р., дерев’яна триверха) запропонував селянам віддати своїх дітей на навчання, при цьому наголосив, що навчати буде безкоштовно, а книги купуватиме за власні кошти; священик відкрив школу з приходом осені. В цей період село мало власне ґмінне управління, що керувало навколишніми селами та володіло більш ніж 5000 десятин землі.
За новим територіально-адміністративним поділом 1925 року, Лисець ввійшов до Новоушицького району Кам‘янець–Подільського округу. За даними Всесоюзного перепису 1926 р. в Лисці нараховувалось 563 двори, проживало 2146 жителів Центральним елементом герба є гербовий щит синього кольору. Синій колір символізує мир, спокій, злагоду. Щит поділений на дві частини горизонтальною хвилястою лінією, яка символізує річку Бобравку. Верхню частину гербового щита займає стилізоване зображення ластівки - символ нестримного руху вперед, символ волі і працелюбства. В нижній частині гербового щита розташовано композицію із трьох яблук, що підкреслює вирощування, заготівлю і продажу плодів садівництва жителями села. Знизу і з боків гербовий щит обрамляє стилізоване золоте дубове листя - символ могутності, сили, довголіття. Зверху гербовий щит обвиває синя стрічка з написом с.Лисець. Геральдичну композицію вінчають п'ять пшеничних колосків, які символізують багатство, славу, мудрість, доброУ селі народився Володимир Петрович Затонський (1888—1938) — український державний і партійний діяч.
Мастикаш М.В. (1947) — Член Спілки художників України, автор герба села Лисець. і красу.")