Поиск
A R T ymon (Архив)

A R T ymon (Архив)

Подписчики: 532 подписчиков
ID: 205091029

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

artymontheartist

Описание

Группа, посвящённая моему творчеству. Хранилище моих артов.

(Мисливство). Питома вага цього заняття в господарській системі, розміри й способи мисливства склалися історично і залежали від багатьох факторів. Насамперед цьому сприяли природно-кліматичні та географічні умови: у лісах водилось чимало дичини — вовки, ведмеді, вепри, олені, борсуки, лисиці, зайці, куниці тощо, а також нині втрачені тури, дикі коні, зубри, лосі, різноманітне птаство — качки, гуси, куріпки, дрофи, у ріках — видри та бобри. Полювання переслідувало дві мети: вберегти господарство від шкідників, а також поповнити запаси харчування й сировини для домашнього виробництва в умовах натурального господарства.
До розвитку мисливства впродовж століть — аж до початку XIX ст.— великою мірою спричинились натуральні повинності селян, з-поміж яких важливим був оброк у звірині, про що згадується ще в «Повісті минулих літ». Повсюдно в Україні від селян вимагалась данина хутрами білок, куниць, видр, тхорів, лисиць тощо. Вид хутра при сплаті данини залежав від місцевості. У період Київської Русі поряд з гривнею хутро виконувало функції грошей. Крім того, повинністю селян була обов'язкова участь протягом кількох днів у році (залежно від території) у полюванні, яке влаштовували багаті землевласники. У XVI—XVII ст. на Поліссі, в Прикарпатті існували цілі села, в яких основним заняттям селян було мисливство. Вироблялась навіть певна «спеціалізація» селян під час ловів: одні мали влаштовувати засідки, інші — виганяти звіра і т.ін.
У середньовіччі монопольним правом на полювання володіли великі землевласники — господарі мисливських угідь. Пізніше — аж до кінця XIX ст. — це право неофіційно перебрали на себе дрібні поміщики, навіть лісничі. Протягом століть було видано ряд законів, що стосувались прав і норм полювання на державних, поміщицьких й громадських землях. Зокрема, прийнятий за короля Зигмунта Августа 1557 р. закон — так званий устав «на волоки» — визначав право селян на полювання лише певних видів дрібної дичини (вовків, лисиць, білок, росомах тощо). Інші середньовічні закони забороняли селянам тримати мисливських собак і рушниці.
Деякі поміщики не дозволяли селянам навіть користуватися пастками. Існували певні закони й щодо організації, днів та термінів полювання. Нерідко ці обмеження призводили до неврегульованості відстрілу дичини, а отже, і до нерівномірного відтворення лісової фауни: масове винищення її під час великих ловів чергувалось з таким нспередбачуваним збільшенням, що завдавалась значна шкода селянським господарствам. У зв'язку з цим сільські громади зверталися до староств, вищих державних інстанцій з проханням регуляції живої природи. Поза тим, незважаючи на суворі заборони, селяни таємно займалися полюванням як на громадських, так і на поміщицьких землях. Керувалися при цьому переконаннями, що звірі та птахи — сотворіння Божі, отже полювати на них має право кожен.
Насамперед влаштовували полювання на тих хижих звірів (вовків, диких кабанів, лисиць), які завдавали серйозної шкоди посівам, худобі, свійській птиці, а ще, крім того, для поповнення харчових припасів.
Полювання було колективним й індивідуальним. Перше організовували за бажанням землевласників, власників, сусідніх поміщицьких маєтків чи. міських урядовців. До великих ловів готувалися завчасно: лісники попередньо висліджували місця перебування звірів, добирали людей для полохання та вигону дичини. Таке полювання, яке тривало інколи кілька днів і було одночасно розвагою для його учасників, відзначалося багатолюдністю, гамором і досить часто створювало для селян багато незручностей, завдавало іноді великої шкоди.
Стаття 11. Придбання цивільної зброї
Громадяни України набувають право на придбання цивільної зброї та бойових припасів до неї за наявності дозволу на зброю, передбаченого цією статтею, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:
- на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю і бойові припаси до неї, газові пістолети і револьвери, патрони до яких заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, пістолети і рево

(Мисливство)

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ - МОЯ ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ!!!!Створення Розвазького спортивно-оздоровчого рекреаційно-відновлювального центру Здоровенькі були. ПРОЕКТ Створення Спортивно-оздоровчого, рекреаційно відновлювального центру Здоровенькі були Розвазької сільської ради. Проектом передбачено створення тренажерного залу для хлопців, фітнес зали для дівчат, фото відео гуртка, гуртка з туризму.
Основні завдання стратегічного розвитку центру полягають у:
- пропагуванні здорового способу життя (застосування на практиці оздоровчих практик та гімнастик);
- змістовного та активного відпочинку (міні- кінозал, туризм, водні тури-сплави по річках Рівненщини, зокрема річці Горинь, на лівому березі, якої розташоване с. Розваж);
- пропагування краси природного ландшафту та історико-культурної самобутності рідного краю через фотографію, соціальні фото-відео роликі (шляхом організації фото виставок, презентацій соціальних відеороликів на різну тематику (природа, культура та традиції, спорт, оздоровлення тощо);
- підготовці, розробці та супроводі соціально-економічних Проектів в Острозькому регіоні.

ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ - МОЯ ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ!!!!Створення Розвазького спортивно-оздоровчого рекреаційно-відновлювального центру "Здоровенькі були"

Абхазия цигун тур с мастером по местам силы. Погружение в Цигун в соединении с природными стихиями в месте силы.
Цигун современное обозначение внутренних упражнений Нейгун вышедших из даоского учения, при помощи которых мы тренеруем себя изнутри.

Абхазия цигун тур с мастером по местам силы

★САРАТОВ-РАЙ★. История Саратова берет начало со второй половины шестнадцатого века. В это время, завершая создание централизованного русского государства, Иван Грозный окончательно разгромил на Средней и Нижней Волге остатки Золотой Орды. По его замыслу на расширенных границах государства на юго-восточной окраине основаны ряд городов- крепостей, в числе которых Саратов (1590 год).
Первоначально Саратов возник на правом берегу Волги, чуть выше современного города. Там, при впадении в Волгу речки Гуселки, образуется мыс со слегка покатым плато, в центре которого и располагался первый Саратов, крепость, предназначенная для защиты русских поселенцев и волжского торгового пути от кочевников. Заложили крепость Саратов воеводы - князь Григорий Осипович Засекин и стрелецкий голова Федор Михайлович Туров в июле 1590 года.
Через Саратовское Поволжье издавна проходили важнейшие торговые пути Старого света - из Причерноморья, Кавказа, Персии, Хорезма, Урала и, конечно, Руси. Всё это не могло не сказаться на уровне общей культуры края, богатого в природном отношении, на степени его освоения и на значении его в системе Российского государства.
В 1780г. было создано обширное Саратовское наместничество, преобразованное вскоре в Саратовскую губернию, по своим размерам заметно превышавшую нынешнюю Саратовскую область. В 1781г. был утвержден герб наместничества - 3 серебряных стерляди на голубом поле, как знак изобилия рыб и вод. Рыбы расположены в виде 3-конечного креста или философской буквы ижицы, как символа выбора достойного пути (Пифагор).
Саратовская губерния была краем развитого земледелия, весьма значительной перерабатывающей труды земледельцев промышленности, краем достаточно высокой грамотности населения, высокого уровня развития специальных видов собственно культуры: театр, изобразительные искусства, литература и газетно-журнальное дело.
Превращение Саратова в губернский город сопровождалось возникновением многочисленных частных предприятий, интенсивным ростом торговли. Саратов приобретает славу купеческого города. Начинается быстрый рост промышленности, строятся паровые мельницы и маслобойные заводы. Город становится крупным центром хлебной торговли и мукомолья.
Саратов превратился в крупнейший торгово- промышленный центр, столицу Поволжья. По переписи 1897 года Саратов был восьмым по населению городом Российской империи и третьим после Москвы и Петербурга среди русских городов.
В советское время Саратовская область превратилась в край, где хозяйственное и культурное развитие во много раз превысило уровень старой жизни.

★САРАТОВ-РАЙ★

БАЙКАЛ ПЛЮС. Экскурсии по Восточному Байкалу и Баргузинской Долине🌎. Любой тур подберём для вас🏕️🗾Позвольте себе открыть свои границы, наслаждаться красотой природы 💚 Ведь Байкал глубокое озеро на планете, крупнейший природный резервуар пресной воды и самое большое по площади пресноводное озеро. Байкал богат легендами и преданиями. Ещё больше информации о Байкале вы узнаете на наших экскурсиях☑️
Бронируйте туры с нами и наслаждайтесь отдыхом в кайф🧡
#Байкалплюс #baikalplus03 #путешествуйснамибезграниц#отдыхвкайф #отдыхвкайф

БАЙКАЛ ПЛЮС